І Д А Р О П

Камо грядеші

КАМО ГРЯДЕШІ
(публікувалося на сайті Всеукраїнської Експертної Мережі)

     Філософія ціленаправленого інакомислія – це наука про співробітництво у співрозвитку різних сучасних менталітетно-суспільних первинно-творчих соціальних начал  на всеукраїнську об’єднувальну ідею

Передумови передмови

Основи

     Глибинно-історична українсько-менталітетна та осучаснена автором філософія ціленаправленого інакомислія допоможе доказово і на найвищому – молекулярному рівні – сучасній українській суспільній думці здійснити перехід від несвободи півсотні зациклених вітчизняних партійних єдиномислій до вивільнених та розгалужених безмежних свобод первинно-творчих національних особистостей в усіх галузях сучасного українського буття.

Мета

     Правдиво висвітлити, чітко концепційно окреслити, визначити та означити головні – з точок зору українського менталітету та філософії ціленаправленого інакомислія – сучасні «українські біди» та суспільні орієнтири подолання їх.

Форми

     Теоретичні викладки з філософії ціленаправленого інакомислія конкретизуються власними незаполітизованими життєвими спостереженнями, авторськими гуманітарними дослідженнями, ілюструються багатожанрово-різновіковою письменницько-журналістською творчістю, оживляються нею.

     Вищезгадувана філософія започаткована авторським идаропним мисленням, основна відмінність котрого в тому, що мислення не нав’язується однозначно, а багатовекторно та різноаспектно пропонується. А це означає справжній пошук істинного: не споживацьке пережовування-зазубрювання, а творче конструювання – навіть і тоді, коли вона відмінна від авторської – власної думки навколо заданої авторським фактажем суспільної проблеми. Іншими словами: це заклики до роботи думки, до позачасового співробітництва у співрозвитку різних українських соціальних начал, до первинної творчості в усіх галузях народного господарства України.

Словники

а) філософії ціленаправленого інакомислія

АБСОЛЮТ – (за філософією ціленаправленого інакомислія) – невичерпна криниця багатоплощинного історично-менталітетного досвіду нації впродовж століть; нескінчена дорога пізнання себе і людства, де за обрієм – обрій;

Ф.ц.і. – вважає АБСТРАКТНЕ первинним по відношенню до конкретного: думка первинна по відношенню до свого матеріального втілення;

М.-л. (марксизм-ленінізм) – трактує АБСТРАКТНЕ як вторинний прояв конкретно-матеріального.

Ф.ц.і. – АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – розмаїття інформаційних полів, котрі живляться і формують єдине державне інформаційне поле, а не нівелюються ним; інформаційне взаємопроникнення;

М.-л. – АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – поглинання особистості соціальним середовищем та єдиним державним інформаційним полем; творча обмеженість.

Ф.ц.і. – АКТУАЛІЗАЦІЯ – основа переходу мислення менталітетного індивідуума від первинної ідеї до її втілення в життя; усвідомлена можливість об’єднання первинно-творчих індивідуумів навколо узагальненої ідеї;

М.-л. – АКТУАЛІЗАЦІЯ – розглядається класово-обездушено, де мислення індивідуума всеціло підпорядковується політичній силі; нівелюється нею, як, врешті-решт, і сам носій цього мислення.

Ф.ц.і. – АЛОГІЗМ – протилежне установленій логіці поняття, основна властивість котрого доказово розвінчувати зведену в логічний ряд аморальність – попередники: неодноплощинні фольклорні загадки та прислів’я, поліські фрашки, окремі твори Г.Сковороди, І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Франка, неодноплощинні загадки Леонардо-да-Вінчі – першим, хто статистичним алогізмам придав динаміки, був В.Висоцький (схема подачі поетичного матеріалу: Слово-Образ-Сюжет-Узагальнення) – прийом зворотнього вектора поетичної думки використовую в иданропах (Теза-Антитеза-Алогічний висновок) – неоціненна допомога сучасній рецептурно-репродуктивній українській освіті при її переході на якісно вищий асоціативно-інтелектуальний етап розвитку;

М.-л. – АЛОГІЗМ – однозначно неймовірне!

б) асоціативно-інтелектуальний
сучасної української поезії

в) СПАС (Соціально-Поетичний Авторський Словник)

г) Енциклопедія Українських Абсурдів

            1. Стануть видимі всі чорнобилі...
      Авторська енциклопедія абсурдів є моєю, Володимира Нагорняка, спонукальною спробою коренево-неодноплощинного об’єднання людей навколо основоположних загальнолюдських цінностей. Намисна та відверта гіперболізація соціальних негараздів українського сьогодення подається, виключно, для того, - і тільки для того! - щоб якнайдохідливіше показати актуальну необхідність викорінення цих негараздів з нашого життя. Для того, щоб вимести сміття з хати, найперше це сміття треба побачити.
              2. Я — віник, український віник: для підмітання душ запліснявілих виник!
      Енциклопедія Українських Абсурдів є також моїм першим кроком до донесення українському загалу авторської українсько-менталітетної філософії ціленаправленого інакомислія — «філософії майбутнього», як охарактеризував її відомий український політик В.Литвин.
      Найголовніший же абсурд у тому, щоб завдяки і моїм «Абсурдам...», чорний день української бездуховності, до котрого так затято крокуємо, не наступив би ніколи – чуєте?! – ніколи.

РАЦУПІК
(Ресурсний Авторський Центр
Українського Первинного Інтелекту "Крила"). v.nagorniak@yandex.ru

Передумови:
Вторинно-репродуктивна держава тримається на єдиномисліях з-під копійки. Тому мета державного чиновника не стільки розбудова України,скільки будівництво політичної сили,котра спроможна утримувати цього чиновника при владних привілеях. Єдиномислія – не об’єднаються; рівноправно та на благо всіх – це суперечить їм ембріонально. Відповідно: РАЦУПІК ні в яких органах єдиномислій (влада-партії-єпархії) реєструватися принципово не буде; як і співробітничати з ними,як організаціями. В той же час,на співробітництво з окремими первинно-творчими людьми з цих установ піде з задоволенням.
Статус:
РАЦУПІК – це первинно-творче міжнародне об’єднання оригінальних гуманітаріїв та науковців навколо глибинних національних ідей,котрі працюють на загальнолюдське – і духовне,і економічне,і на найвищому,молекулярному,рівні – добровільне єднання.
Установка:

Пріоритет загальнолюдського особисністного над історичними миттєвостями сучасних українських єдиномислій (влада-партії-єпархії);
Захист громадянських свобод пострадянського індивідуума (шляхом використання идаропного,філософське мислення та літературний жанр В.Нагорняка,мислення);
Формування фундаментів історично-цілісної громадянської свідомості сучасного українця на протязі всього фізичного життя;
Духовно-душевне – (а відтак,і через нього,і економічне) – поєднання регіонів України;
Взаємопроникнення – (отже,співробітництво у співрозвитку) – українських культурних меншин.

Файловий додаток: (списати)


© Copyright Володимир Нагорняк 2010-2012

© Copyright Володимир Нагорняк 2010-2012